День скорботи

Кожен раз в цей День ми згадуємо. Згадуємо про тих, хто так і не повернувся з війни. Про тих, хто кров’ю і потом відстоював перемогу. Про тих, хто прийняв на себе цей страшний удар в роки Другої Світової війни і про тих, чиї життя були покалічені та зруйновані іншими людьми. Людьми, схожими на нас. З тими ж бажаннями, з тією ж жагою до життя. Людьми з сім’ями, у багатьох з яких були діти, а може і онуки. І, напевно, вони теж хотіли жити в мирі та злагоді ... День скорботи і пам’яті про жертви війни в Україні сьогодні набуває все більш важливого значення, тому що жертви війни – це не десь, не там, а вже поруч, і їх більшає…

Сьогодні, у цей день, ми вклоняємося солдатам Української Армії, що стримують ворога на сході, і не маємо права не згадати імена молодих хлопців, наших земляків, які загинули захищаючи Україну, а отже кожного з нас.

У День скорботи, пам’ятаємо, сумуємо, молимося та віримо…